В роботі з навігацією та дизайном у просторі неодмінно виникає питання доступності для всіх. Десь це про контраст, десь про спрощення подання інформації, а десь про доступ для незрячих і шрифт Брайля. Але майже ніде немає вичерпної інформації про це. Тому можна зустріти написи якихось дивних розмірів, які не можливо пальцями зчитати, та навіть просто надрукований (!) Брайль.
Приклад некоректного використання Брайля: розмір точок такий що палець фізично їх не охопить. Хоча я певен було цілком правильне бажання зробити таблички і простір доступними.
Зі стандартів у нас ДСТУ ISO 17049 (та вижимка) з неперекладеним ISO, але там навіть немає алфавіту. А ДБН 2.2.40 описує просто необхідність тих чи інших написів, не говорячи, як їх робити. Також існує така методичка від Національної туристичної організації України та USAID, але теж не повна.
Це вижимки з ДСТУ ISO 17049, якими зі мною поділився Володимир Висоцький
У США, наприклад, з 2010 року діє стандарт ADA, в якому все доволі детально розписано (документ від студії Luminant Design).
А це американські стандарти ADA. І окремо адаптація у зрозумілий читабельний документ від студії Luminant Design.
Є кілька організацій, що спеціалізуються на доступності, але я не бачив, щоб вони відкрито ділились інформацією (а по коментарях проєктів один одного складається враження, що кожна з організації вважає лише свої роботи правильними, а всі інші не такі 🤷).
Я вважаю так не має бути. Інформація про те, як коректно робити доступність, має також доступна всім. Бо навіть ті, хто хоче зробити доступно то не розуміє як.
Якщо шукати якісь інструменти роботи з Брайлем, то можна знайти шрифти, в яких на літерах стоять гліфи відповідники по Брайлю (наприклад, PharmaBraille). Але в них складно корегувати розміри і вони ніяк не враховують інші правила написання текстів. Наприклад, перед блоком цифр має ставитись символ ⠼, і це треба знати і вставляти вручну.
Також є системні шрифти, наприклад, набір Apple Braille в Mac OS, які містять unicode-символи Брайля. Але це не зручний інструмент для роботи і так само потребує знання правил.
Тож я почав створювати такий сервіс, який би переводив текст в Брайль у реальному фізичному розмірі. Це дозволить коректно використовувати написи Брайлем на макетах під час проєктування тих самих табличок, щоб передбачати відповідне місце і площу під напис.
braille.wayfinding.systems
braille.wayfinding.systems
Це поки бета-версія, бо я ще шукаю консультації стосовно правильності відтворення тих чи інших символів (якщо у вас є інформація, то напишіть мені).
За основу я взяв абетку РЦБУ:
Абетка від Ресурсного центру «Безбар’єрна Україна»
В планах туди додати більше інформації про наявні стандарти, про можливі технології відтворення, які знайду. Щоб це стало дійсно корисним інструментом і зробило доступність доступною.
Розробка некомерційна, але можливо хтось знає грантові програми, які могли б допомогти, теж напишіть.
UPD: Ігор Воробйов поділився ще таким сервісом від УкрДзен, де можна набрати напис Брайлем.
UPD 2: Михайло з УкрДзена поділився документом Держслужби з лікарських засобів, який описує застосування шрифту Брайля, в тому числі алфавіт.
