На початку вторгнення, коли метро слугувало укриттям для багатьох людей, група дизайнерів-волонтерів робили різні інформаційні плакати для допомоги. Поділився тоді з ними різними робочими файлами. Побачив тільки-но фото одного з плакатів про вбиральні, який лишився з того часу.

Метро Поштова площа. Фото: Богдан Гдаль.

Колись програміст Юрко Машталір зробив нам інструмент, який рахує час від однієї станції метро до всіх інших станцій та віддає у певному відформатованому вигляді для застосування у Індизайні з GREP-стилями. Був зроблений на Пітоні та потребував серверу Heroku.

Зараз Юрко переробив код за допомогою Github Copilot на JS і не потребує серверу.

Поклацати тут: https://agentyzmin.github.io/a3-tools/metrotimer_js/

Код на Гітхабі: https://github.com/agentyzmin/a3-tools/tree/master/metrotimer_js

Metrotimer

У 2006 році поступив у КПІ у Видавничо-поліграфічний інститут (ВПІ), де навчався на репрографа. Це більше про додрукарську підготовку, але я в цілому дізнався, як влаштовані книги та інша друкована продукція, а також процес її створення. За запрошенням Тетяни Розум, яка викладала й у мене, провів лекцію про навігацію для студентів. Трохи незвично, але приємно, що студентам було цікаво 😊

Порівняння відстаней, з яких зчитуються різні форми стрілок. Найбільш розпізнавані з більшох відстані — шевронні стрілки с широкими «вусами».

2004 рік. Джерело: https://www.researchgate.net/publication/245560609_New_Font_and_Arrow_for_National_Park_Service_Guide_Signs

Взагалі у стрілок є два важливі параметри, які впливають на їхню читабельність:

• Ніжка має бути довшою за кожне «вусо», стрілка стає більш видовженою і цим підказує куди вона повернута.
• «Вуса» мають явно віступати від ніжки, тоді при розфокусованому зорі буде видно, де більша візуальна маса і де напрямок.

Навіяно вчорашнім постом про відкриття відремонтованого виходу на Позняках коштом приватного інвестора.

Як написали у комментарях про цей дивовижний кейс столиці з 70 міліардним річним бюджетом:
Знадобився цілий Dragon Capital щоб прибрати два кіоска і обшити вагонкою стіну біля входу в перехід. Неймовірно)

А якщо бути душнілою, то варто зазначити, що окрім мафів там взагалі-то був інформаційний знак, який казав що це не просто метро і просто Позняки, а що це зелена гілка М3 та був вказаний номер виходу, який важливий для орієнтування, а також повністю відсутня транслітерація, яка має допомагати іноземцям.

А ще мені потім скинули прям живе фото звідти, на якому видно, що написи вдень без підсвітки виглядають дуже неконтрастними, а тому можуть бути недоступними для людей зі слабким зором.

Прикро, що красиві картинки з підсвіченими літерами по центру явно більш важливі, ніж якась єдина система навігації у місті.

Що казати про місто, в якому головний архітектор для мера малює туалети у парках, що ремонтуються і з пафосом відкриваються.