Про дизайн, міста та дизайн у містах, кодінг та автоматизацію

Пізніше Ctrl + ↑

Автоматизація у папках Dropbox

У Дропбоксі є така неочевидна функція: деякі типові автоматизації для окремих тек, в яких відбувається якась проста дія:

  • сортування файлів за певним параметром;
    * перейменування файлів (наприклад, додати до назви слово, назву теки чи дату);
    * автоматичне збереження PDF поруч з кожним файлом (корисно для текстових документів та таблиць)
    * конвертація всіх картинок у формат PNG або JPG (наприклад, переводити фото з HEIC у JPG);
  • конвертація відео у MOV або MP4 (це відео зберіг через цю функцію, MOV→MP4, розмір не змінився);
  • розпаковування архіву;
  • конвертація аудіо у MP3 або WAV;
  • переведення аудіо у текст.

Довідка, як увімкнути автоматизацію: help.dropbox.com/organize/dropbox-automations


Музика: Yevhen Lokhmatov
https://www.lokhmatovmusic.com

Місце паркування самокатів

Влітку 2021 року на прохання Віталія Селика розробив знак для місць паркування електросамокатів. Київ тоді як раз підписав меморандум зі всіма сервісами прокату самокатів, щоб вони розміщували та збирали самокати у таких точках і щоб вони не були розкидані по всіх вулицях. Наживо побачив їх тільки під кінець року і тільки в центрі, а наскільки їх розповсюдили далі не знаю.

Завантажити значок у PDF, EPS або SVG: https://www.dropbox.com/sh/dswdaranqxvkoex/AADJS8oSobOgtJ2ONy55d-eVa?dl=0

Дорожній шрифт

Вважаю однією з перемог це зміна дорожнього шрифти, який увійшов у новий ДСТУ 4100 в 2021 році. Пам’ятаю нерозуміння частини людей дотичних до проєкту (особливо з ДержЖорНДІ, які саме розробляють дорожні стандарти) навіщо змінювати шрифти. Аргументи були, що той шрифт вже багато років існує, люди до нього звикли і зміна може бути навіть небезпечною та створювати ДТП.

Таке враження, ніби існує «презумпція нормальності» тих норм, що існують, і їм ніякі докази не потрібні. І не важливо, чи було щось розроблено 50+ років тому.

Частково рішення змінити шрифт було політичним, аби ще далі піти від стандартів СРСР та росії, щоб нас об’єднувало в один простір на одну річ менше.

Частково рішення було суто практичним, оскільки старий шрифт був заточений під написи ПРОПИСНИМИ, а цей під рядкові з першою прописною. Плюс ще дуже важливо було зробити цей шрифт безкоштовним та загальнодоступним, бо існує проблема коли знаки набираються іншими шрифтами (зазвичай Arial) на етапі виробництва. Є гіпотеза що це через те, що той дорожній шрифт ніде не можна було знайти, а контролюють вироблені знаки не завжди. Таким чином шрифт не потрібно десь шукати на піратських сайтах і простіше його просто завантажити та набрати все, як треба.

Зустрічаю останній рік вже багато знаків, хоч іноді дуже дивних, але з новим шрифтом і дуже тішусь, що вдалося провести цю зміну. І ось побачив дуже красномовне фото зі звільненої Харківщини, яке тільки додає впевненості, що це було правилье рішення.

Adobe купила Figma за $20 млрд

Чогось через цю новину всі дизайнери шуткують, що тепер і Фігма почне вилітати, як всі програми Адоб. Хоча насправді може ця співпраця тісніше інтегрує Фігму в усю екосистему Адоба і можна буде швидко переносити та підключати psd чи ai файли у Фігму, користуватись всіма шрифтами з бібліотеки чи адобівським фотостоком. Або у Фігмі зроблять нормальну роботу з друком та CMYK, що дозволить робити там крім інтерфейсів і багато друкованих макетів.

Я не бачу, щоб всі масово пересіли з Фотошопу, наприклад, на Pixelmator, хоча той працює набагато швидше і має більше фіч. Або перейшли на трійку програм Affinity, хоча ніби вони як раз вже альтернатива PS, AI та ID. Все ж зв’язана екосистема вирішує, хоча монополія веде до стагнації і занепаду, а нові зручні інструменти не з’являються.

Так само я колись працював у Corel Draw більше ніж 8 років і досі вважаю його кращим редактором для роботи з вектором. Проте я з нього вимушено перейшов на AI в першу чергу через роботу команди, в якій всі були на Адоб, а в другу через те що купив Мак, а на нього Корелу тоді не було. З того часу мої постійні інструменти це AI та ID, зі всіма їх недоліками та іноді корявими інтерфейсами.

Раніше Ctrl + ↓