{
    "version": "https:\/\/jsonfeed.org\/version\/1.1",
    "title": "Здоровий глузд: дописи з тегом урбаністика",
    "_rss_description": "Олександр Колодько. Інформаційний та навігаційний дизайнер. Співзасновник команди ARC, співзасновник та головний дизайнер в Агентах змін (А3). Пишу про дизайн і цікаве мені · alexkolodko.com · wayfinding.systems",
    "_rss_language": "uk",
    "_itunes_email": "",
    "_itunes_categories_xml": "",
    "_itunes_image": "",
    "_itunes_explicit": "",
    "home_page_url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/tags\/urbanistika\/",
    "feed_url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/tags\/urbanistika\/json\/",
    "icon": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/userpic\/userpic@2x.jpg?1768915547",
    "authors": [
        {
            "name": "Олександр Колодько",
            "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/",
            "avatar": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/userpic\/userpic@2x.jpg?1768915547"
        }
    ],
    "items": [
        {
            "id": "155",
            "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/all\/mriya-city-and-city-design-code\/",
            "title": "New city Mriya та код міста",
            "content_html": "<p>До мене звернувся Владислав Рашкован та розповів ідею, якою він горить — побудувати повністю нове місто. І попросив сформулювати тези про те яким має бути код міста.<\/p>\n<p>Він презентував свою ідею у Берліні, а <a href=\"https:\/\/drive.google.com\/file\/d\/14x-DMBjpKzpDTnK8POCevlXL_joiawZc\/view\"> тут слайди<\/a>:<\/p>\n<div class=\"e2-text-video\">\n<iframe src=\"https:\/\/www.youtube.com\/embed\/PDcrvTjTXwk?enablejsapi=1\" allow=\"autoplay\" frameborder=\"0\" allowfullscreen><\/iframe>\n<\/div>\n<p>А далі хочу поділитись самим документом і думками, які описав.<\/p>\n<p><hr><\/p>\n<p>Фабула: будуватиметься з нуля нове місто і 8 різних країн будуватимуть кожна по району. Це дуже масштабна співпраця багатьох різних людей зі своїми підходами, баченням, процесами тощо. І для того, щоб поєднати всіх разом, треба створити спільну рамку, правила — код міста.<\/p>\n<p>Базуючись на стратегії потрібно створити бренд міста. Бренд працювати як назовні, вирізняючи місто серед інших та приваблюючи нових мешканців чи туристів, а також всередину, створюючи у мешканців відчуття єдності та спільноти. Бренд — це не тільки про зовнішні розпізнавальні ознаки. Це всі цінності, які ви закладаємо в нього, філософія, до якої хочемо долучити мешканців, образ, який викликає певні емоції при взаємодії.<\/p>\n<p>Основні прояви бренду у просторі — візуальна комунікація міста, комунікація бізнесу й акторів, елементи простору.<\/p>\n<p><b>1. Комунікація міста<\/b> містить в собі офіційну комунікацію влади, комунікацію транспортної системи, яка забезпечує зв’язок усіх частин міста, комунікація усіх сервісів для містян, навігація у просторі (від адресних покажчиків до інформації на кожній зупинці чи навігаційних елементах у просторі чи на великих транспортних вузлах). І усі ці елементи  мають говорити однією мовою (ton of voice), будуватись за схожими принципами. <\/p>\n<p>Часто комунікацією опікується транспортна компанія, як, наприклад, Transport for London, де часто разом з лого компанії стоїть і логотип Mayor of London. TFL опікується як метро та наземним транспортом, так і паркувальними майданчиками, навігацією на вулицях, велопрокатом тощо. Або це може бути умовний Департамент дизайну, який має розробляти спільні правила і допомагати їх впроваджувати у всіх структурах, які будуть дотичні до користувачів\/мешканців.<\/p>\n<p>Антиприклад — Київ, де немає ніяких спільних правил і кожне КП розробляє свої правила й опікується лише своєю частиною простору, тож після перебування у метро ви потрапляєте на зупинку, де комунікація зовсім інша, якщо взагалі є. Навігацією окремо займається Метрополітен, Київпастранс, Укрзалізниця, ГІОЦ та Київ Цифровий, ЦОДР, Київзеленбуд, Управління туризму, КЖСЕ і це мабуть не всі.<br \/>\nЩе має бути механізм для залучення спільноти міста і при цьому узгодження будь-яких втручань у простір. Це може бути художня рада, яка міститиме, як відповідальних за впровадження у місті, так і експертів (дизайнерів, архітекторів тощо). Рада може розглядати будь-які проєкти, що подаватимуть містяни.<\/p>\n<p><b>2. Комунікація бізнесу та інших акторів.<\/b> Кожен бізнес має проявлятись і комунікувати з клієнтами. Проте вони це роблять у спільному просторі, тож потрібні чіткі правила і обмеження, які також не мають перешкоджати роботі бізнесу чи здоровому глузду.<\/p>\n<p>Для цього створюється дизайн-код міста, який містить опис правил вивісок, оформлення вітрин, зовнішньої реклами, інші правила поводження з фасадами та простором вулиці. <\/p>\n<p>У контексті всього міста можна також подумати які принципи мають об’єднувати усі райони, а які можуть відрізняти. Наприклад, у вивісках може бути спільний принцип (тільки окремі літери), а для кожного району буде використовуватись свій матеріал (дерево, метал тощо).<\/p>\n<p>Також правила мають стосуватись і мешканців. Фасади будівель належать спільному просторі, а отже всім містянам, тож має бути заборона за самовільну зміну фасадів (від скління балконів до встановлення кондиціонерів чи плитки на своєму балконі) і має бути механізм санкцій за порушення. У новобудовах, наприклад, мешканці підписують договір про дотримання правил. І при цьому мають бути правила дозволених рішень: кольори опорядження, матеріали тощо.<\/p>\n<p><b>3. Елементи простору<\/b>. Також спільний дизайн-код проявляється через всі елементи простору: від лав, урн, ліхтарів до технічних шаф, каналізаційних люків чи приствольних решіток у дерев.<\/p>\n<p>Базово всі елементи можуть мати якісь частини візуального бренду міста, як-то логотип (як приклад <a href=\"https:\/\/www.amsterdamforvisitors.com\/meaning-of-xxx-in-amsterdam\/\">Амстердам з його лого ХХХ<\/a>). Але ще краще створити унікальні елементи, які з часом можуть стати впізнаваними самі по собі і стати частиною бренду міста, як-то схема метро Лондону чи червоні даблдекери, або ж навіть унікальний паркан, з погляду на який можна впізнати місце (<a href=\"як-то\">Будапешт<\/a>). <\/p>\n<p>І при цьому можна закласти певні правила вигляду всіх елементів простору залежно від району міста, щоб підкреслити особливості кожного з них і щоб вони краще поєднувались із архітектурою, утворюючи цілісну картинку.<\/p>\n<p>Перелік багатьох елементів міста можна знайти у <a href=\"https:\/\/www.urbanyna.com\/dovidnyk-z-vidbudovy-mist\">Довіднику з відбудови міст<\/a>.<\/p>\n<h3>Місто-сервіс<\/h3>\n<p>Всі ці частини складатимуть загальний досвід людей (мешканців та гостей), які взаємодіятимуть з простором і середовищем. Тому можна розглядати місто, як сервіс який люди отримують безперервно від виходу з квартири до потрібного їм місця. І чим цей досвід рівномірний та безшовний, тим комфортніше буде відчуття, а від того прихильність до міста, його бренду та спільноти.<\/p>\n",
            "date_published": "2024-07-31T10:50:22+02:00",
            "date_modified": "2024-07-31T10:51:05+02:00",
            "tags": [
                "Думки",
                "урбаністика"
            ],
            "image": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/remote\/youtube-PDcrvTjTXwk-cover.jpg",
            "_date_published_rfc2822": "Wed, 31 Jul 2024 10:50:22 +0200",
            "_rss_guid_is_permalink": "false",
            "_rss_guid": "155",
            "_e2_data": {
                "is_favourite": false,
                "links_required": [],
                "og_images": [
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/remote\/youtube-PDcrvTjTXwk-cover.jpg"
                ]
            }
        },
        {
            "id": "40",
            "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/all\/komentar-pro-noviy-mural-u-metro\/",
            "title": "Коментар про новий «мурал» у метро",
            "content_html": "<p>«Хмарочос» <a href=\"https:\/\/hmarochos.kiev.ua\/2022\/02\/10\/u-perehodi-mizh-hreshhatykom-i-majdanom-nezalezhnosti-zyavylas-veletenska-reklama-yiyi-vzhe-rozkrytykuvaly\/\">спитали мою думку<\/a> про новий «мурал» у переході та що з цим переходом можна зробити:<\/p>\n<blockquote>\n<p>Ми писали новину про мурал-рекламу в переході між станціями метро Хрещатик та Майдан незалежності. Можете пояснити нашим читачам, чому з точки зору дизайну — це візуальний шум і чому реклама-мурал це погано? Що ви взагалі думаєте про це? І ще цікавить, як цей «депресивний» (як його називають) перехід можна біло б змінити.<\/p>\n<\/blockquote>\n<div class=\"e2-text-picture\">\n<div class=\"fotorama\" data-width=\"740\" data-ratio=\"1.5071283095723\">\n<img src=\"https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-29.jpg\" width=\"740\" height=\"491\" alt=\"\" \/>\n<img src=\"https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-30-2.jpg\" width=\"740\" height=\"416\" alt=\"\" \/>\n<img src=\"https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-30-3.jpg\" width=\"740\" height=\"416\" alt=\"\" \/>\n<img src=\"https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-30.jpg\" width=\"740\" height=\"416\" alt=\"\" \/>\n<\/div>\n<div class=\"e2-text-caption\">Мурал у переході<\/div>\n<\/div>\n<p>Здається, у питанні вже заховано негативне відношення до цього. Ось що подумав і про мурал, і про рекламу, і про сам перехід.<\/p>\n<p>Мурали це не гарно і не погано, як явище. Зазвичай за ними просто ховається бажання створити красиву картинку, ніби фотошпалерами зробити стару кімнату зі старими меблями більш затишно, замість повного ремонту, як довший та дорожчий. Гарно це виглядає дуже рідко.<\/p>\n<p>Що стосується ситуації в метро. Перше, метро — це публічний простір. Але не зрозуміло, хто і за якими критеріями обирає сюжети для цих муралів. Жодних відкритих конкурсів я не бачив, тож не зрозуміла естетична цінність цієї роботи.<\/p>\n<p>Друге, це не мурал, а реклама. Не мистецька інсталяція, яка б привнесла культуру. Тож вона нічим не відрізняється від того, як заклеюють всі поверхні плівкою на інших станціях, хоч і намальована фарбою по стіні. Це зажди виглядає жахливо та захаращує простір. І реклама у таких розмірах погана в будь-якому сенсі:<\/p>\n<ul>\n<li>Реклама затуляє собою архітектуру<br \/>\n- Пасажирам складно сприймати таку велику кількість інформації від якої неможливо сховатись<\/li>\n<li>Для рекламодавців погано тим, що сигнал повідомлення зменшується, оскільки людям складно сприймати таку кількість інформації, починається «банерна сліпота», коли мозок просто відсікає все зайве що мерехтить десь на фоні. В такому випадку один невеликий сітілайт с одним плакатом виділятиметься краще та привертатиме більше уваги ніж ціла стіна увішана рекламою.<\/li>\n<\/ul>\n<p>Також не розумію звідки виникла задача робити перехід «недепресивним» і чому його взагалі таким вважають. У переходу є в першу чергу транспортна функція, з якою він не справляється — у переході немає жодної навігації, ти не знаєш в яку сторону і скільки йти. Тож там можна побачити людей які ходять колами, або йдуть «неправильно» з Майдану вверх замість ескалаторів (перехід запроектовано як раз для руху з Хрещатику, коли у годину пік всі ескалатори їдуть навпаки з Майдану).<\/p>\n<p>Єдиний позитивна функція цього муралу — по цих малюнках пасажири краще відрізнятимуть, який кінець переходу ближче до якої зі станцій на цьому пересадковому вузлі. Тобто забере частково на себе навігаційну функцію 🙂<\/p>\n<p>Мені складно відповісти на питання, що могло б покращити перехід, бо не розумію, в чому проблема і задача. Це вузький коридор під землею, який хочеться якомога швидше пройти. Тож я не вірю, що мурал може змінити суттєво сприйняття цього коридору.<\/p>\n<p>Напевно, простір можна використати для якихось виставок, як зробили у вестибюлі на Золотих воротах. Але в коридорі великі потоки людей і не варто там робити жодних експозицій, які можуть заважати руху пасажирів. Ще один фактор про який треба пам’ятати: цей перехід періодично повністю зачиняється для прибирання, бо там накопичується багато піску та пилу.<\/p>\n<div class=\"e2-text-picture\">\n<img src=\"https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/bezymyannyj-5.jpg\" width=\"740\" height=\"483\" alt=\"\" \/>\n<div class=\"e2-text-caption\">Перехід без муралів<\/div>\n<\/div>\n<p>Звідки в самому метро ідея, що цей перехід депресивний і з ним щось треба робити, я не знаю.<\/p>\n<div class=\"e2-text-picture\">\n<img src=\"https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-12-14.56.10.jpeg\" width=\"1280\" height=\"1133\" alt=\"\" \/>\n<div class=\"e2-text-caption\">Наталка Макогон про мурал та перехід<\/div>\n<\/div>\n<p>У коментах до новини ще сказали, що так перехід став виглядати меншим. Я про це спочатку не подумав, але це дійсно так: як колористика впливає на сприйняття в інтер’єрі, так само і тут — темні стіни зробили цей невеликий перехід візуально нижчим.<\/p>\n<div class=\"e2-text-picture\">\n<img src=\"https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-12-14.56.44.jpeg\" width=\"1280\" height=\"368\" alt=\"\" \/>\n<\/div>\n",
            "date_published": "2022-02-12T14:59:47+02:00",
            "date_modified": "2022-02-12T15:00:23+02:00",
            "tags": [
                "інтерв’ю",
                "метро",
                "мурал",
                "урбаністика",
                "хмарочос"
            ],
            "image": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-29.jpg",
            "_date_published_rfc2822": "Sat, 12 Feb 2022 14:59:47 +0200",
            "_rss_guid_is_permalink": "false",
            "_rss_guid": "40",
            "_e2_data": {
                "is_favourite": false,
                "links_required": [
                    "jquery\/jquery.js",
                    "fotorama\/fotorama.css",
                    "fotorama\/fotorama.js"
                ],
                "og_images": [
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-29.jpg",
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-30-2.jpg",
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-30-3.jpg",
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-08_10-52-30.jpg",
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/bezymyannyj-5.jpg",
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-12-14.56.10.jpeg",
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/photo_2022-02-12-14.56.44.jpeg"
                ]
            }
        }
    ],
    "_e2_version": 4134,
    "_e2_ua_string": "Aegea 11.3 (v4134)"
}