Здоровий глузд: дописи з тегом теорія

Навігація заздалегідь

Thu, 20 Oct 2022 10:39:06 +0200

Коли знайшов цю картинку входу у музей мистецтв у Філадельфії (Philadelphia Museum of Art), то зайшов на їхній сайт та побачив гарний підхід до інформування.

Шлях відвідувача (customer journey) починається ще до того, як людина попадає на локацію: відвідує сайт, знаходить інформацію як дістатись до локації різними видами транспорту, дивиться онлайн-карти, планує подорож, формує очікування тощо.

—

Ось, наприклад, аналіз сценаріїв з нашого проєкту навігації для MacPaw Space, який знаходиться у БЦ «Торонто». Частина навігації на самій локації не така велика, як шлях до неї.

На картинках 4 сценарії відвідувачів: на івент, у музей, у кафе і як спікер.

Ще до входу на локацію треба цей вхід знайти: не зі всіх боків можна підійти до БЦ, щоб знайти правильний вхід, не зі всіх вулиць можна просто під’їхати до БЦ. А сценарій на візку взагалі на цій локації окремий, бо ліфт доступний для цього розташований з іншого входу біля іншої вулиці.

І навіть до самого БЦ є точки комунікації про події (сайт, соцмережі, розсилки та квитки), в яких так само можна розповісти про те як і куди йти до входу на локацію.

—

Тому важливо окрім навігації на самій локації подивитись на весь шлях відвідувача від моменту, коли він тільки захотів кудись піти, та зрозуміти інші точки дотику у комунікації з ним: наприклад, на сайті, у соцмережах, у поштових розсилках тощо.

І в цих місцях також можна давати всю потрібну інформацію для орієнтування, наприклад:

карту та інструкцію як дійти пішки від метро чи зупинок транспорту, вказавши характерні орієнтири;
фото або відео інструкцію з проходом до локації;
інформацію про паркування для відвідувачів на авто (де паркінг, як доїхати, скільки це коштуватиме, які є орієнтири біля дороги);
інструкції для відвідувачів на велосипедах та самокатах;
інструкції (текстові, графічні, аудіо та відео) для людей з різними порушеннями (зору, слуху, маломобільні, на візках тощо), це також покращує загальну доступність (за кордоном це називається assistance guide або access guide);
можливо якісь ще особливості міста, які існують тільки тут.

На сайті музею є окрема сторінка з інформацією про те, як до них дістатись ріхними видами транспорту: philamuseum.org/visit/getting-here

Розділ Getting Here

—

Окремо хочеться відзначити дуже приємну схему самого музею. Подивіться, як на ній показані дуже характерні кругові сходи, які є в реальності. Це стає додатковим орієнтиром та дуже допомагає зв’язати картинку та будівлю. Плюс цю карту можна завантажити у вигляді окремого PDF зі всією інформацією та взяти з собою.

Схема музею

Фото музею Джерело: https://www.dezeen.com/2021/05/06/frank-gehry-philadelphia-museum-of-art-opens/

Ще з прикладів — офлайн Подія X від Projector у Unit.City. Після реєстрації на пошту разом з підтвердженням надіслали карту з проходом від входу до локації.

Розсилка про Подію X від Projector

Або Епіцентр під час замовлення на сайті показує, де в самому магазині шукати відповідну зону. При цьому вже на місці немає ніяких вказівників до пункту видачі замовлень ¯\_(ツ)_/¯.

Підтвердження замовлення на сайті Епіцентру

Навігація. Що це і як працює

Wed, 10 Jun 2020 13:23:00 +0200

Для початку треба розібратись з термінами. Навігація в англійській мові зветься «wayfinding», тобто знаходження шляху. І таке значення краще показує суть — допомогти людині пройти вірним шляхом до цілі.

Якщо у Пінтересті пошукати за словом wayfinding, то можна побачити багато всякої краси.

Результати по запросу wayfinding на Пінтересті. Але це лише ~5% навігаційного проєкту.

Що таке навігація

Навігація — структурований набір рішень, які дозволяють дістатись пункту призначення.

Рішення мають допомагати:

Зрозуміти, де ти знаходишся.
Зрозуміти, як все влаштовано навкруги та як побудувати маршрут.
У точках прийняття рішень зрозуміти, куди рухатись далі (повороти, розгалуження тощо)
Підтверджувати правильність напрямку по маршруту.
Ідентифікувати місце, якого дістався.

І якщо спростити, системи навігації складаються з чотирьох типів знаків:

Орієнтувальні — карти чи схеми для орієнтування у просторі та будування маршруту;
Напрямні — вказівники у точках прийняття рішень та розгалуженнях;
Ідентифікаційні — підписують об’єкт, щоб людина зрозуміла, куди потрапила;
Інформаційні — заборони, обмеження, правила (наприклад, «Проходу немає»).

Типи навігаційних знаків

Процес створення

Створення і життя навігації зазвичай можна розкласти на шість етапів:

Розуміння контексту. Для цього є дві складові: місце і люди (користувачі) цим місцем. Потрібно зрозуміти як влаштоване місце, які у нього користувачі та які у цих користувачів потреби і як користувачі сприймають місце.
Інфопланування. Планування розміщення майбутніх знаків, створення контенту цих знаків та принципів їх створення.. Мабуть, найвідповідальніший етап, бо не важливо наскільки класний знак, він не буде корисним, якщо він розміщений не там, де потрібно, і говорить не те, що потрібно.
Дизайн. Навігація як частина комунікації місця та його бренду. Потрібно створювати універсальний дизайн — для всіх користувачів, та враховувати саме навігаційні нюанси.
Тестування. Всі придумані рішення потрібно подивитись в самому середовищі, а краще відтестувати на користувачах.
Виробництво та монтаж. Навігація — реальні артефакти та конструкції, які треба виготовити. Для цього потрібні документація та специфікації для виробників, макети всіх знаків та схеми розміщення. Після виробництва всі знаки треба змонтувати на реальні місця, це також варто контролювати.
Обслуговування. Після встановлення життя навігації не закінчується, починається процес обслуговування, бо потрібно тримати інформацію актуальною та оновлювати знаки, або відновлювати навігацію після вандалізму.

В наступних частинах ми детальніше подивимось на кожен з етапів.