Здоровий глузд: дописи з тегом київ

«Згорівший» фунікулер і бан від КиївПасТрансу

Sun, 08 Sep 2024 13:44:02 +0200

Вже рік як на станціях швидкісного трамваю зʼявилась (і оновлюється) схема швидкісного транспорту. Тому хочу зафіксувати одну дизайн-історію з 2015 року про те, як Київпастранс «забанили» Агентів змін і принципово не спілкувались аж до 2023 року.

Передмова. Перші нестиковки з КПТ

У 2014 році я познайомився з Ігорем Скляревським, який чи не єдиний пробував просувати в Києві навігацію ще у 2012 році, під Євро.

Концепти пішохідної навігації

Найпершим проєктом ініціативи А3, можна вважати ліврею міської електрички для Київпастрансу, хоча тоді не було ніякої назви і це була зграя ентузіастів. Тоді радником мера був Олександр Кава, який знав Ігоря по роботах з 2012-го, запросив допомогти з черговим перезапуском міської електрички. Тоді ми ще збирались у Часописі, роздруковували креслення і малювали варіанти ліврей та логотипів. Один поїзд навіть пофарбували у запропоновані кольори, але на решту забили.

Ми навіть почали розробляти навігацію по станціях, на Троєщині-2 тоді був пілотний проєкт. Плюс розробляли на перезапуск плакати у метро та окремі буклети зі схемою та розкладом нової електрички.

Потім все це закинули, бо через безглузду організацію роботи Київпастрансом і містом міська електричка так і не запрацювала: рейси були лише у годину пік і те, якщо пощастить. Тобто через повну непередбачуваність це можна було вважати транспортом, тому нею і не користувались. Зараз електричку, на щастя, забрала собі УЗ і зробила з неї прекрасний Kyiv City Express.

І на цьому наша співпраця з Київпастрансом можна і закінчилась через некомпетентних рагулів.

Зав’язка

Передісторія: у 2012-3 році Ігор, Рей Мейсон та команда, на волонтерських засадах зробили дизайн навігації, комунікації та лівреї для фунікулера, повернувши йому прекрасний історичний вигляд — білі корпуси з плавною синьою лінією, що підкреслювала їхню форму.

Фунікулер з лого на лівреєю

Відео з каналу Костянтина Павлюка

До речі, Богдан Бендзюков зробив гарний сайт про історію київського фунікулера, навіть використав логотип.

Концепція дня і ночі

Отже, у 2015 році виповнювався ювілей фунікулера — 110 років — і його, як зажди в кінці літа, зачиняли на плановий ремонт. І, мабуть, господарники у керівництві КПТ вирішили зробити усім киянам сюрприз (бо кияни ж від транспорту очікують саме сюрпризів) — красиво розфарбувати фунікулер. Авжеж, про це нікому не казали, сюрприз же. Запросили художника і почали.

Вже в процесі виконання вирішили порадувати новиною і дивовижною концепцією: Вагони фунікулера будуть прикрашати краєвиди Дніпра, виконані в концепції дня та ночі.

Новина на сайті

Тобто одна кабіна мала була розмальована схилом Дніпра вдень, а інша — схилом вночі (фунікулер, який сам на схилах, матиме схили на собі, концептуально). Оскільки рівень комунікації від КПТ був в режимі сюрприз і новину вже опублікували , то це дійсно обурило Ігоря, який з друзями дійсно зробив гарну роботу.

Пост Ігоря в фб. Новина, на яку посилається Ігор, на старому сайті

Потім проходячи по Алеї художників, цей процес побачив Арсеній Фінберг та зробив пост у фейсбуці. Оскільки фунікулер фарбували повністю, то в процесі він вже виглядав, як після пожежі.

Це все почали жваво обговорювати і саме цей вигляд розлетівся по фейсбуку з критикою і КПТ, і адміністрації. КМДА навіть довелося опублікувати новину і розкрити сюрприз, яка була затверджена концепція.

Один — день, другий — ніч. На вигляд, як фотошпалери низької якості

А оскільки тоді фейсбук мав більшу силу на рішення чиновників, то спочатку сигнал дійшов кудись нагору, а потім звідти у КПТ прилетів такий нагоняй, що вони швидко все змінили. Але ні, не повернули, як було, а вигадали якусь ще менш цікаву історію з «загадковими» цифрами й так вже розфарбували той нещасний фунікулер.

Ліврея з цифрами

І коли у КПТ прилетіло десь зверху, то вони подумали, що це все ми влаштували, вимагали в особистих повідомленнях якогось публічного вибачення та, в решті решт, просто перестали комунікувати і відповідати. Продовжуючи створювати якусь свою навігацію, за своїми принципами.

Іноді це було просто знущанням над нашою роботою, коли брали ту ж схему метро і змінювали по-своєму. Потім коли був період жовтого стилю Київпастрансу, то навігацію фунікулеру поміняли, авжеж, на жовто-синю. А потім у період знову зміни стилю, по новій оновили на синьо-зелений відтінок, який є на сьогодні.

Чорт і схема

Тому для того, щоб якось пробувати ввести хоча б однакові позначки транспорту, ми виклали першу версію транспортних піктограм з вільною ліцензією, з розрахунку, що може це спрацює. І КПТ їх взяли і використовували і схемах, на станціях тощо. Що вже було непогано.

Потім навіть мінялись директори чи піарники, але цей негласний ігнор існував доволі довго аж до 2023 року, коли зі мною звʼязався Олег та нормально попросив зробити схему транспорту на станції швидкісного трамвая, щоб це зробити самі автори, а не вони самі.

Чи можна зробити якийсь висновок? Напевно, перший — які б не були класні концепції, все може впертись в людей, які це не сприймуть і просто гальмуватимуть. А другий — що дизайном і стандартизацією комунікації має займатись не перевізник (а КПТ це просто комунальний перевізник), а єдиний центр (або транспортна компанія, або департамент транспорту, або відділи дизайну, що буде над усіма перевізниками).

І головне, що дизайн у місті потребує постійної роботи та підтримки. Інакше за 5 років результат зникає та замінюється.

Меморіальні таблички Києва

Sun, 31 Mar 2024 17:10:05 +0200

Нижче передісторія, а зараз дизайн. Перше рішення — це розділення табличок на всіх, хто ніс службу (військових, нацгвардійців тощо), та загиблих цивільних, яких теж треба вшановувати. Звідси перше рішення — розділити візуально та використати шрифт UAF Memory для військових та загальний київський Proba Nav2 для інших.

Це виключно ілюстрація, фото та імена згенеровані

Далі також хотілося додати приналежність у символах і додавати або символ роду військ, або комбатантський хрест (загальний символ для всіх), а для цивільних просто використати малий державний герб.

Далі кожної таблички може бути два варіанти — з фото, якщо воно є, або ж без (іноді буває немає гарного фото, чи спеціально треба уникнути його використання).

Далі елементи:

Прив’язка до місця, або ж чому саме тут встановлена ця табличка. 1.2) Нагороди та відзнаки.
Ім’я та прізвище.
Позивний і підрозділ для військових.
Вік людини. Знову ж зоб уникнути суто похоронного формату «дата народження — дата смерті», додатково це дає осягнути не просто дати, а наскільки молоді були люди.
Додатковий текст про обставини смерті.
Ще є місце під QR та короткий лінк, якщо вони будуть.
Фото. Дуже хотілося уникнути формату з фото в рамці чи обрізане десь по центру, бо вони дуже нагадують надгробки, натомість за прикладом Дніпра, більш людяно виглядають фото до краю формату. Але з точки зору графіки це має бути не фотозображення, а адаптована під гравіювання графіка.

Розміри та шрифти

Завантажити PDF з правилами

Матеріал та технологія. Питання поки відкрите. Але здається найбільш нейтрально в середовище виглядатиме алюміній. Технологія я певен має бути гравіювання та фарбування, як у Дніпрі. У конструкції не має бути зайвих «прикрашань» з мармуру чи чогось такого, бо це робить таблички занадто масивними. І поки найбільш утилітарними виглядають віддалені кріплення (хоч вони і додають металеву шайбу спереду).

Роздрукував кілька розмірів, приміряв на будинках, розміри вийшли 570×300 мм з фото та 400×300 мм без фото.

Тестування

Передісторія

Мені прийшов запит на дизайн меморіальної таблички для Києва, бо Департаменту архітектури КМДА звідкись прийшла задача зробити стандарт табличок і вони не довго думаючи просто взяли взірець зі Львова і вирішили затвердити, ніяк не осмислюючи це.

Запропонований вигляд табличок департаментом архітектури КМДА

Меморіальні таблички Львова

Тим паче що і приклад львівських не те щоб гарний взірець: це видно з деяких розмірів шрифтів та відсутності роботи з військовою символікою, бо більшість цих табличок все ж присвячена їм.

І от проєкт попав в руки депутатів КМР і вони поки зупинили процес, бо шрифт у табличках не як на адресних покажчиках, а має ж бути однаковим.

Якщо винести за дужки взагалі весь процес узгодження, де доводиться реагувати та щось на швидку руку придумувати. Просто поміняти шрифт кардинально не змінює результат. На що я звернув увагу в першу чергу і над чи треба подумати:

1. Чи буде хтось весь процес адмініструвати? Бо так простіше буде контролювати, щоб всі таблички були однакові. Якщо затвердити просто стандарт і дати всім з ним працювати, то вийде, як з адресними покажчиками в Києві, які масово роблять не за правилами та не з тих матеріалів. Якщо контролювати ніхто не буде, то хоча б можна зробити сайт на якому можна згенерувати макет.

2. Технологія та матеріали. Або закласти щось максимально вживане, або треба пошукати щось якісне і естетичне на вигляд. У Дніпрі от обрали гравіювання на 4 мм алюмінії з заливкою фарбою. Має гарний вигляд, максимально довговічне, і не ржавіє/зеленіє з часом, на відміну від латуні. Той самий приклад з Києвом: є затверджені матеріали, але масово роблять не так і ніхто не контролює, тому по Шевченківському району купа пласких табличок з композиту, а не металеві.

3. Елементи на самій табличці:

Що таке «info info»? Яка інформація передбачається? В якому вигляді? Чи буде це стандартизовано чи модеруватись (явно ні)? Що важливо вказувати про людину?
Точно мають бути два формати з фото і без, бо фото буде не у всіх.
Фото. Потрібен загальний, бажано монохромний стиль. І ще це залежить від бажаної технології нанесення зображення. Далі мають бути критерії як фото відбирати і як готувати. Це не описано.
Далі питання чи таблички тільки для військових, чи також для працівників ДСНС або цивільних. Від цього залежить, що краще вказувати у тексті. Якщо мова про військових, то бажано і символіку і стиль ЗСУ брати за основу, щоб був єдиний стиль по країні + для них важливе вказання підрозділу та позивного. Для решти можна придумати більш загальний.
QR-код. Перед тим як вводити на табличку код, то має бути якесь єдине місце/сайт, на який посилатись і на якому буде інформація про людину. Звідси випливає, що хтось має модерувати цей ресурс та оновлювати. Інакше на табличках надовго лишаться неробочі коди.

Тож отримавши матеріали та поставивши питання «в повітря» (чого так — питання філософське), я взявся подумати, як би робив на свій розсуд.

Звідки взагалі взялась ця задача: зараз дуже швидко встановлюють пам’ятні дошки у школах, а виглядають вони зазвичай як гранітні плити, чим нагадують надгробки й ретравматизують чи тригерять дітей. Плюс відсутність стандартів були першопричиною розробки табличок.

Приклад таблички, які встановлюють у Києві

Інші приклади

Дніпро

У Дніпрі затвердили нещодавно і вони провели рік, шукаючи гарний матеріал і технологію (алюміній з гравіюванням). Автори — Dnipro.design, t.me/dniprodesign

Розпорядження: 27-13/2, 13.02.2024 Про затвердження вимог щодо зовнішнього вигляду меморіальних дощок загиблим внаслідок російської агресії

Вигляд табличок

Матеріали

Івано-Франківськ

У Франківську почали робити таблички набагато раніше, з часів АТО. Виготовляються з фотоскла (скло з друком) та мають єдиний вигляд.

Повідомлення про ремонт колій

Sun, 31 Mar 2024 17:09:31 +0200

Хочу поділитись гарним прикладом небайдужості. В каналі Urban Rail побачив картинку яка нагадувала суміш плаката метро та стилю УЗ, в якому доволі зрозуміло було написано, коли буде відбуватись ремонт колій і як зміниться розклад. Я спитав і в метро, і в УЗ, чи вони робили, але всі здивовано сказали ні.

І от в коментарях нещодавно написав автор, який самотужки просто взяв і переверстав оголошення, як пише «на телефоні». Вийшло чітко, зрозуміло і людяно, у порівнянні з оригіналом.

Зверніть увагу: 
* Прибрані зайві елементи «оголошення» та звернення до пасажирів, що логічно, бо плакат сам вже виглядає, як оголошення, що комунікує тільки. з пасажирами за замовченням.
* Спрощені формулювання: замість складних формулювань напрямків, вказане головне — не буде запинки на Святошині.

Далі вказаний новий розклад при відправленні з обох станцій, щоб можна було спланувати свою дорогу.
Приємне вибачення, замість сухого «тимчасові незручності».

Трамвай

Також Олександр поділився плакатами, які робив під час ремонту трамвая у 2020-2021 роках. Навіть чорно-біла роздруківка виглядає, як повідомлення, на відміну від полотна тексту.

Фото

Правила гарної комунікації

Зміни у роботі транспорту неминучі, і пасажири заслуговують зрозумілої комунікації. Якщо коротко, то основні правила гарної комунікації: 
1) Що відбувається? Це основне повідомлення у заголовок, коротко, крупно.

2) Чому? Далі можливо дати трохи більше контексту і пояснень, з меншим акцентом. Це дає людям більше розуміння, чому зміна роботи вплинула на їхнє переміщення.

3) Що робити? Коли вже зрозуміло, яка зміна, то додатково варто підказати, що ж зараз робити. Якщо зміна руху, то якими маршрутами скористатись. Якщо ремонт виходу — показати схематичну карту, як тепер йти.

4) Перепросити і показати, що. Якщо є варіант дати якийсь бонус за цю незручність, то це буде плюсом. Наприклад, безкоштовний квиток на проїзд.

5) Додатково: загальний вигляд має підказувати про що повідомлення. Діагональні жовто-чорні смуги виділяють в просторі це повідомлення, а відносять повідомлення до теми ремонту, як стрічки, якими огороджують місця ремонту.

І головне, в комунікації має бути повага до пасажирів/клієнтів та турбота. Це авжеж потребує зусиль, але формує довіру до транспорту і в решті міста.

Шрифт Proba Nav2

Sat, 23 Mar 2024 18:01:44 +0200

Навігаційний шрифт Proba Nav2 тепер доступний публічно для некомерційного використання. Його зробив Андрій Константинов (студія Mint Type) на основі свого шрифту Proba Pro, що став стандартом державних вебсайтів.

Також це неофіційний шрифт київської навігації: від схем та плакатів у метро до адресних покажчиків, розкладів та навігаційних стел, та і в цілому проєктів А3. Містить транспортні піктограми, лігатури, табличні цифри та інші opentype-фічі.

Ліцензія така сама як у RoadUA — CC BY—NC—ND 4.0, а шрифт розміщено на Github.

Завантажити: probanav.a3.kyiv.ua

На початку хотіли його дуже обережно поширювати, щоб з ним з’являлись тільки якісні проєкти для Києва і він був ознакою професійного підходу. Але зараз вже можна побачити, що є адресні покажчики набрані не тим шрифтом, бо скоріш за все шрифт не можна було знайти. А також шрифт має бути доступний, щоб у меморіальних табличках можна було його спокійно вказати.

p.s. Сторінка дещо криво зверстана, але якось дороблю потім, хай шрифт буде доступним вже зараз.

Нові паркувальні зони у Києві

Sun, 25 Feb 2024 18:03:44 +0200

Чергова епопея зі скасування оплати паркування в Києві. Напевно знову всі паркувальні таблички познімають.

Але цікаве також проєкт розпорядження зі зміною паркувальних зон зі своїми тарифами:

I зона — 40₴
II зона — 34₴
III зона — 20₴
IV зона — 7₴

Тож напевно до набору табличок потрібно буде додати ще одну з новим кольором (і зробити вже не 3000 макетів, а 4000 🤓).

На станціях швидкісного трамвая офіційно з’явилась схема швидкісного транспорту

Fri, 19 Jan 2024 16:50:00 +0200

Це вперше за 9 років, які Київпастранс «образились» на А3 і повністю ігнорували (цю прекрасну і дурну історію про фунікулер варто окремо описати). До цього хтось з КПТ взяли схеми і самостійно змінили шрифти, лінії та все інше, що суперечило ліцензії. Приклад такого втручання видно на фото з мером:

Але влітку минулого року мені написав Олег Грищак з Київпастрансу, вони через перейменування оновлювали назви у навігації на станціях. І захотіли також і схеми оновити, тож звернулись із запитом, з чим я з радістю допоміг.

У самій загальній схемі для трамваїв зміна мінімальна: заголовок без акценту на метро і виділені станції трамвая, на яких ми знаходимось (на кожну станцію свій макет). Проте, як сказав Юра Грановський: «Головна зміна — поява бажання зробити нормально».

Заклеєні навігаційні стели

Wed, 29 Nov 2023 12:11:49 +0200

Пост з фб.

Шановні кияни та гості столиці! Нам плювати на вас з високої дзвіниці, приходьте після перемоги.
Приблизно так виглядає відношення до людей у багатьох питаннях. Наприклад, навігаційні стели, які рік простояли зафарбовані, ніхто їх не мив, а зараз їх взагалі заклеїли повністю плівкою. Навіть стели на Львівській площі, на які ми зібрали гроші донатами і поставили без жодної бюджетної копійки (лише передали на баланс Київзеленбуду).

Заклеєні стели

При тому, що стели 2018-2020 років зроблені спеціально по технології, яка дозволяє відмивати поверхню від фарби за допомогою антисилікону.

Відмита частина стели на Львівській площі

Також все написано російським шрифтом Arkhip, в описі якого написано про «шрифт з російською душею, зроблений в ссср».

Російський шрифт Arkhip

На емоціях родився мем:

До чого веде таке байдуже відношення міста: всі інші теж перестають сприймати ту ж навігацію, як елементи простору, і думають, що якщо вже замальовано, то можна і зверху наклеїти свою рекламу. Культурний центр ось не дуже культурно заклеїв рекламою одну стелу. Хоча це вандалізм.

UPD

Зустрівся з командою Управління туризму. Досить адекватна команда, обговорили проблеми й можливі рішення. Сказали, що є «заборона зверху» на розміщення карт, вони не можуть навіть просто надрукувати такі ж макети та поклеїти, якщо не можна відчистити.

Спробую долучитись до нарад з цього приводу і переконати у зворотному. Якщо у кого є які аргументи і реальні кейси, коли потрібна навігація по місту, то пишіть теж.

Також є проблема з коштами, які на туризм не виділяють майже і навіть намагаються урізати. Планують комплексно оновлювати і стратегію і все інше скоріше після перемоги. Запропонував розробити і затвердити на рівні міста якийсь стандарт, коли до цього дійде.

За російський шрифт не знали, хтось робив макети безкоштовно ¯\_(ツ)_/¯. Провів роз’яснювальну роботу, погодились, що треба на це звертати увагу і краще звертатись до українських шрифтів і їхніх авторів.

Нові опитування у Києві Цифровому щодо назв

Mon, 09 Jan 2023 13:14:56 +0200

Раптово на початку року КЦ вирішили, мабуть, всіх привітати та провести нові опитування щодо деяких перейменувань.

І одразу не зрозуміло звідки ці опитування беруться, хто ініціював і навіщо, якщо були попередні? Чи результат не задовільнив? Не зрозуміло.

Але глянемо, що нас тут питають:

❌ Площа і метро ЛТ → площа Українських Героїв; вул. ЛТ → Скоропадського.
Не згоден. У одному питанні закладено одразу дві назви, що дивно, частина мені ок, частина ні. Назва «Українських героїв» максимально абстрактна і схожа на безліч таких назв. Думаю пам’ять героїв заслуговує на окремі меморіали й місця.

А з вул. Скоропадського не зрозуміло: вже є шматок біля Арени, чи він лишиться, чи вулиця буде розірвана площею.

І ця назва додасть до пари, яку у розмові плутають, Саксаганського-Сагадачного ще одну назву 🙂

✅ Метро Дружби народів → Звіринецька
Найбільш притомний варіант з прив’язкою до історичної назви, замість ніякої «Європейської» чи що там було.

✅ Бул. Перова → Бул. Нарбута
Прекрасне вшанування знакового українського дизайнера-графіка.

✅ Метро Проспект Правди → Варшавська
Набагато кращий варіант, бо 1) там вже розрісся цілий мікрорайон Варшавський; 2) географічно ця точка краща, ніж на Мінській, як хотіли раніше; 3) це самий край проспекту і міста, тому ця назва дуже умовно підходить.

❌ вул. Скоропадського → Омельченка
Отут всім треба піти проголосувати проти, бо такого дозволяти не можна. Основне — він вбивця, який напідпитку і навіть не один раз збивав людей на смерть, а потім відмивався грошима. А як мер Омельченко знищив по факту нормальну трамвайну мережу та дозволив набудувати багато всього, що спотворило місто та погіршило і трафік і комунікації.

Альтернативна думка

Альтенативна думка щодо Варшавської: Віталій Селик пропонує обрати назву Виноградар, а також іншу для Мостицької.

Така думка теж має місце. Хоч мені здається, що називати станцію Виноградар, коли весь район фактично вся гілка оминає чи до не доходить у нього, це як станція Троєщина на Воскресенці чи Райдужному.

Ще замислився, що я маю досить хибне явлення про фактичне розташування Виноградаря. У моїй голові він дуже великий і охоплює площу до вулиці Вишгородська, або навіть Сім’ї Кульженків. Тобто це якась збірна назва всіх мікрорайонів (Мостицького, Вітряних гір, Крістерової гірки, Вишгородського та Синьоозерного масивів тощо).

Перейменування станцій кільцевої електрички Kyiv City Express

Sun, 11 Dec 2022 15:17:28 +0200

УЗ анонсувала про намір перейменувати для зручності станції на кільцевій лінії електрички. Були такі варіанти:

Рубежівська → парк Нивки
Зеніт → проспект Бандери
Троєщина → Воскресенка
Троєщина-2 → Райдужний
Київ-Дніпровський → парк Перемога
Київська-Русанівка → Русанівка
Лівий Берег → Березняки
Північна платформа станції Київ-Пасажирський → Центральний вокзал

У вівторок взяв участь у зустрічі УЗ та ініціативної експертної групи де обговорили інші варіанти з прив’язкою до локальних районів міста. Віталій Селик у фейсбуці все описав, а Пасажири Києва у себе у телеграмі. Ось ці варіанти:

Рубежівський → Берестейська
Вишгородська → Пріорка
Зеніт → Куренівка
Троєщина-2 → Райдужний
Троєщина → Воскресенка
Київ-Дніпровський → Микільська Слобідка
Київська-Русанівка → Русанівка
Лівий Берег → Березняки
Північна платформа ст. Київ-Пасажирський → Вокзальна

Про станцію Північна

  Трохи теж доклався до аргументації проти найменування Північної на Центральний вокзал. З навігаційної точки зору назва «Центральний вокзал» приводитиме до помилок.

Подивимось на сценарії користувачів, глобально їх два: 1) їдемо кільцем та виходимо на станції; 2) сідаємо на станції і їдемо кільцем.

І варіант з назвою «Центральний вокзал» добре підходить для першого сценарію. Але для другого як раз навпаки: окремо існує Центральний вокзал, як будівля з великим написом «Центральний», і шукаючи електричку можна побачити великий напис, який приведе зовсім не туди. Ускладнює все ситуація, що і на самому вокзалі колії нумеруються від 1 до 14, і на Північній платформі також з 1 до 5.

Логіка назви всього вузла єдиною назвою часто зустрічається у Європі. І це гарна практика, оскільки тоді не потрібно буде розуміти різницю між Центральним, Південним, Приміським вокзалами та Північною платформою, бо вони у масштабі міста знаходяться в одній точці й є єдиним вузлом. Так само не мало б бути різниці між метро Театральною і Золотими воротами, бо це все один вузол з пересадкою на дві лінії.

І якщо вертатись до вокзалу, є ще один варіант, при якому можна було б дійсно застосувати одну назву для всього вузла — перейменувати всі колії підряд: • 1-14 — центральні колії, міжміські маршрути

21-29 — приміські колії на південь/захід, біля метро (вони там зараз так і пронумеровані)
31-35 — приміські колії на схід/північ + KCE

Тоді у навігації можна буде оперувати саме коліями: наприклад, Kyiv City Express прибуває на 34-35 колії, а на вказівниках/квитках та в іншій комунікації ідентифікаторами будуть саме колії.

Оцінка назв-переможців

Sat, 02 Jul 2022 10:35:39 +0200

У минулому пості писав про дурнуватий процес голосування за перейменовані вулиці. Зараз комісія опрацювала результати та оголосила остаточні варіанти. Щось спірне прибрали, щось лишили.

Раніше також було ((https://www.the-village.com.ua/village/city/situation/327441-pro-pereymenuvannya-vulits-inter-yu-z-golovoyu-komisiyi
гарне інтерв’ю про перейменування вулиць)) з членом експертної комісії Павлом Островським. Там багато пояснень і правильної логіки у перейменуванні з урахуванням і голосів місцевих мешканців вулиць.

А от Вілледж, імхо, могли б ілюстрації зробити реальними макетами реальним шрифтом, бо назви в картинках виглядають лівими 😜

Мої коментарі

На вихідних на прохання Павла також ((https://docs.google.com/spreadsheets/d/1OAv9LB_4uc-bae_g9bvilUsUOo2TWi5OEt4D1qIo-lQ/edit?usp=sharing
проглянув та дав свої коментарі)) стосовно назв, що перемогли у голосуванні. Був всього день, щоб передивитись та перевірити всі 296 назв. Тож можливо теж повпливав на нові назви 🙂 І трішки розкажу, що ж коментував.

Оцінював за двома критеріями:

1. Оцінка з точки зору орієнтування. Чи є повтори та схожі топоніми, які потім викликатимуть плутанину. Наприклад, хтось буде приїздити не туди або не правильно будуватиметься маршрут. Ніби це відповідальність самої людини, але можна їй полегшити життя та запобігти помилкам.

Мої оцінки в таблиці:
🟢 ok — не бачу проблем, рекомендую.
🟡 not sure — спірні варіанти, які не критичні, але певні труднощі можливі, наприклад, схожі та абстрактні «Українських героїв», «Героїв УПА» чи «Українських повстанців».
🔴 not ok — не рекомендую, варто обрати іншу назву.

До кожної назви додав свій коментар.

2. Довжина назви. Це більше впливає на практичність: довгі назви складніше шукати і вводити, адресні покажчики мають бути завеликими, що не будуть вміщуватись нормально на фасади (особливо у центральних кварталах). Або текст буде суттєво зменшуватись, що погіршить читабельність.

Для скорочення назви можна прибирати звання та різні регалії (генерала, митрополита, архітектора, авіаконструктора тощо), або ім’я, якщо це не так важливо (у варіанті «Йоганна Вольфганга Гете» можна скоротити).

У таблиці я підсвітив назви довші за 14 літер та всі довші за 20 літер (це всього 28 назв) рекомендую подумати, чи можна скоротити, бо табличка виходить довжиною понад 1 м.

З цікавого:

⚫️ Найбільше голосів набрав пров. Отаманський — 33334, найменше — вул. Римська — 3269.

🟢 84% варіантів без можливих проблем, 🟡 5% спірних, 🔴 11% я змінив.

⚫️ Зустрів 7 дубльованих варіантів-переможців. Скоріш за все через дурну організацію у варіанти попали однакові назви та за них однаково проголосували, бо це були відомі прізвища.

⚫️ У першу чергу перевірив всі площі, провулки та бульвари на збіги з вже наявними вулицями, і такі виявились є, і у зовсім інших частинах міста: бульвар Лівобережний, площа Старокиївська, пров. Злотопольський та Тростянецький тощо.

⚫️ Дивна історія з «авіаційними» назвами: Туполєва → Авіаційна, хоча на вулиці розташований завод Антонов, при цьому вже у місті є вул. «Авіаконструктора Антонова». Плюс серед переможців з’явилась вул. Авіаконструкторська, що теж додаватиме плутанини

⚫️ Вважаю помилковими варіанти з однаковими прізвищами:
— Михайлини Коцюбинської та наявна вул. Михайла Коцюбинського;
— Миколи Куліша та Пантелеймона Куліша;
— Дмитра Дорошенка та Петра Дорошенка;
— Івана Бойка та Віктора Бойка;
— одразу дві назви-переможці Семена Гулака-Артемовського та Петра Гулака-Артемовського.

При цьому я не проти самих цих особистостей, а розмірковую з точки зору практичності у повсякденні.

⚫️ Відмічав також співзвучні назви (наприклад, Пулюя та Палія), бо у частині випадків назви передаються голосом і можна помилково сприйняти неправильно.

Всі такі випадки у майбутньому можуть викликати незручність: кур’єр або таксі приїдуть не туди, або маршрут у навігаторі побудуються не туди, або доведеться кожен раз коли розповідаєш адресу додавати якісь уточнення. Ніби й малі незручності, не критичні й можна не зважати, але люди потім на це витрачають свої час та сили, які б могли витрачати на щось більш приємне чи корисне.

Перейменування вулиць через **** та імітація демократії в красивій обгортці

Thu, 16 Jun 2022 12:44:04 +0200

Вчора (15 червня) у застосунку Київ Цифровий запустили голосування за 296 назв вулиць. Все красиво та навіть називається «електронна демократія».

Пост про запуск голосування

На мою думку, процес знову недалеко пішов від голосування за назви метро і міську адміністрацію цей кейс ніяк не вчить ухвалювати безглузді рішення. Єдина відмінність цього голосування — неанонімне голосування без накрутки. Далі відмінності закінчуються і це так само безліч якихось назв, які просто викотили списком без пояснень, чому їх туди додали. Тільки загорнули в красиву обгортку застосунку з фільтрами по районах і типах вулиць. Навіть аргумент про те, що мають обирати місцеві, не працює, бо голосувати можуть всі мешканці України (попросив перевірити, не мешканець Києва і не платник податків таки може проголосувати).

Проголосувати пропонують до 19 червня, тобто є лише 5 днів. Жодного опису до варіантів, чому вони варті вашого голосу, немає. Чи є час провести своє дослідження і хоча б погуглити всі ті пропоновані назви для всіх 289 вулиць? Цим будуть займатись одиниці, решта оберуть: 

ті назви, які якось знайомі та на слуху;
90+% точно оберуть з варіантів пропонованих комісією, які відмічені зірочкою (ця позначка одразу програмує вибір саме з тих варіантів і не зрозуміло нащо тоді було додавати інші);
довіряться знайомим, які публічно агітуватимуть.

Це така само як на виборах обирати депутатом просто за знайомим прізвищем, а потім дивуватись незнайомим випадковим людям, що дерибанять землю. Чи був процес агітації та якусь з назв? Ні. Чи буде хтось буде відповідати за ухвалені назви? Ні, бо будуть посилатись на народне волевиявлення.

Знову голосування з інструмента дослідження перетворилося в інструмент ухвалення рішень.

І знову ніяк не враховано орієнтаційну/навігаційну складову, про яку я писав раніше. Я не досліджував всі вулиці, але для прикладу візьмемо площу Льва Толстого. Одна з пропонованих комісією назв — Старокиївська. Але з топонімів є вже така вулиця і гора, які віддалені на 2 км від площі. Інший варіант — Караваєвська, що співзвучно з Караваєвими Дачами та буде викликати плутанину у майбутньому. Третій варіант — Скоропадського, хоч якось прив’язаний до місцевості, бо поруч є така вулиця (але яку мало хто знає, бо до неї жодного будинку не відноситься, всі відносяться до Великої Васильківської чи Басейної).

Відстані від площі Льва Толстого до Старокиївських вулиці та гори

Ще поруч вулиця Льва Толстого, яка зараз пов’язана назвою, але з варіантів лише Караваєвська збігається з площею. При цьому варіанту Старокиївська немає, бо вже є така вулиця.

Загалом я не бачу сенсу підтримувати дурні процеси та голосувати в такому вигляді. Але якщо ви хочете, то подивіться пропозиції у Тиміша або Ксенії Семенової.

Агітація від Тиміша та Ксенії:

А як же ж тоді перейменовувати?

Вважаю, що цим має займатись виключно комісія експертів, в якій можуть бути:
— група експертів з історії, які можуть оцінити зважено кожну пропозицію, її змістове навантаження та історичне підґрунтя;
— група експертів з культури, які можуть оцінити культурне значення;
— група експертів з урбаністики/навігації, які можуть оцінити кожне рішення з точки зору навігації;
— група мовних експертів та знавців стандартів;
— можливо ще комунікаційники.
Зараз у комісії взагалі немає когось по урбаністиці.

Чи можливо робити голосування?

Можливо. Але тільки як спосіб просто дізнатись думку з приводу різних назв і тільки після «агітації» та пояснень по кожному з варіантів (що означає, хто та чи інша особистість тощо). Так люди зможуть спочатку почути весь контекст і на його основі вже прийняти обдумане рішення.

Перейменування станцій київського метро

Sat, 14 May 2022 16:56:08 +0200

Київський метрополітен показав дуже жахливий підхід до перейменування станцій метро з повним перекладанням відповідальності на незрозумілу онлайн-більшість якихось людей. Навіть, якщо цих людей 170+ тисяч.

Пост на сторінці київського метро

Хтось просто на свій розум щось написав, а у метро взяли просто все, що люди накидали, та просто виставили на голосування. Проведення конкурсів з онлайн-голосуванням це вже погано, а тут погано у квадраті.

Назви станцій метро виконують важливу навігаційну роль у місті. Це такі ж топоніми, як і історичні назви районів. І називати Варшавською замість Мінської, коли є Варшавський масив, біля якого теж буде станція, зовсім нелогічно. Одночасно лишається Мінський масив, який поки не перейменований. Назви станцій мають допомагати розуміти місцевість, а не бути від неї відірваними і абстрактними.

Подивіться на розкидані по місті топоніми Шевченка, яких мінімум 6 у різних місцях: метро, площа, бульвар, провулок, парк, університет (може навіть ще є десь). А про різні Дарниці я вже не кажу.

І це ми не дійшли до сенсів. Бучанська — це так виглядає вшанування пам’яті трагедії? Хтось думає, чи потрібно цей варіант було включати в опитувальник?

Або станція Лесі Українки — коли є площа й бульвар її імені біля станції Печерська. Степана Бандери — туди ж. Яка логіка виставляти ці варіанти взагалі? Чи Європейська — є вже площа в іншому місці, а що у тій місцевості європейського? Ботанічна — є два ботсади, чи додає ця назва кращого розрізнення цих локацій?

Найменуванням мають займатись хоча б якісь експерти, які розуміють і бачать загальну картинку що на що може вплинути. І цей процес має бути разом з перейменуванням вулиць, оскільки все зв’язано. Наприклад, може краще перенести станцію Тараса Шевченка замість ЛТ, ближче до парка та бульвару, а на Подолі назвати станцію інакше? Або прив’язати станції саме до історичних назв місцевості, як та ж Звіринецька — ці назви потім точно нікуди не зникнуть, бо то історичні назви, так ще і допоможуть популяризувати ці назви.

А потім ці бездумно нашвидку вибрані назви будуть жити у просторі дуже довго. Такий підхід дуже безвідповідальний до середовища. Не кращий за хаотичну забудову.

Коментар для The Village

Віледж поставили мені кілька питань про перейменування станцій метро. Частина відповідей у матеріалі, а нижче напишу повну версію.

Стаття на сайті TheVillage

1. Чи ок проводити опитування в гугл-формах, маючи, наприклад, «Київ Цифровий»? Якою мала би бути процедура обрання нових назв метрополітену?

Спочатку потрібно зрозуміти, що голосування та опитування це інструменти дослідження, а не прийняття рішень. І я вважаю що не важливо чи це гугл-форма чи голосування через Київ Цифровий, який відрізняються лише тим, що так тільки місцеві можуть скористатись. Тобто це не міняє суті — відповідальність за прийняття рішення розмивається і перекладається на абстрактну більшість. А потім всі будуть розводити руками, що «ну це ж народ вирішив», а на критику так само відповідати «так вирішив народ!». Виходить колективна безвідповідальність за результат.

Те саме можна побачити на будь-якому голосуванні за логотип міста. Зазвичай з цього нічого гарного не виходить.

При цьому подивіться як відбувалося з перейменуванням у метро:
Спочатку хтось вирішив що є 5 станцій, які потрібно перейменовувати. Обґрунтування чому саме станції виглядає притягнутим за вуха. Особливо станції Берестейська, яка до Бресту має опосередковане відношення, і тим паче, що то назва Брест має давньоукраїнське походження від Берестя.
Далі кожному охочому запропонували на кожну станцію накидати варіанти з голови.
Потім з усього запропонованого обрали по 5 варіантів. Теж не зовсім зрозуміло як обирали.
Дали всім охочим проголосувати та оголосили «переможців», які передадуть на голосування до КМР.
Виникають питання: на чому основані ці варіанти, хто і чому їх запропонував, які сенсу вони несуть, як вони мають списатись у середовище та інші топоніми біля станцій, звідки взагалі виникла назва Бучанська, адже це більше трагічна назва і так далі. Плюс час всіх опитування скоротили у процесі. Виглядає це зараз просто, як дешевий популізм та бажання набити політичних балів на актуальній темі.

З відповідей прослідковується, що запропоновані назви дуже поверхневі, які просто на слуху: одвічний Степан Бандера, Василь Стус чи Леся Українка, або з актуального інфопростору Бучанська чи Героїв Маріуполя. При цьому колись була ініціатива назвати станцію і площу на честь Євгена Чикаленка, але у проголосованих цього варіанту взагалі не зустрілось.

На мою думку, процес має взагалі йти навпаки: метро зазвичай прив’язується до місцевості на поверхні, тому спочатку має йти впорядкування топонімів на вулицях. Зараз станція Площа Льва Толстого розташована, як раз біля площі та вулиці Льва Толстого, а Героїв Дніпра на однойменній вулиці. Тому зміна лише назви станції додасть хаосу.

Далі з назвами має працювати команда чи комісія по перейменуванню, яка складатиметься як з істориків, так і з можливо урбаністів. В такій команді я думаю буде оте важливе обговорення, чому в кожному з випадків може підійти конкретна назва і як вона вбудовується у міський простір. Думаю, що у процесі роботи також важлива партисипація, де рішення презентуватимуться та обговорюватимуться з місцевими мешканцями. Але це все потребує часу, за кілька тижнів не зробиш.

2. На що потрібно звертати увагу при перейменуванні назв? (Правильні дороговкази для містян, згуртування топонімів з однаковими назвами в одному місці, історичний аспект і тд.)

Назва будь-якого об’єкта несе не тільки ідеологію та сенси. У повсякденному житті всі топоніми виконуються важливу роль в орієнтуванні у містах — вулиці, будинки, площі, парки та сквери, мости, пам’ятки тощо.

І коли не думають про зв’язність топонімів з однаковими назвами, то ускладнюють цим повсякденне життя всіх, хто цими назвами користується.

Подивіться на розкидані по місті топоніми Шевченка, яких мінімум 7 у різних місцях: метро, площа, бульвар, провулок, парк, університет, музей (є ще мінорні назви — селище Шевченко (біля Виноградаря), село Шевченка (біля Дарниці) та трамвайне депо ім. Шевченка на Борщагівці). А про різні Дарниці я вже не кажу.

Або приклад перейменування Мінської на Варшавську виглядає зовсім нелогічним, оскільки на Виноградарі будується великий мікрорайон Варшавський. Хоч він офіційно таким ще не названий, але природнім шляхом складається з усіх тих ЖК що там будуються. Біля нього теж планують побудувати станцію, то чому б її не назвати Варшавською? Це було б максимально логічно.

Або приклад зі Стусом: однойменні вулиця та сквер вже є на Академмістечку. Варіант з Лесею Українки дуже нелогічним, бо у бульвар і площа вже розташовані саме над Печерською. Степан Бандера — те саме з проспектом в районі Почайної.

Варто всі однойменні топоніми збирати в одному місці, це надалі сильно полегшує орієнтування. Не доведеться зайвий раз уточнювати чи зустріч у парку Шевченка чи у метро Шевченка.

Історичний аспект теж важливий. У Києві історично існували назви багатьох локальних районів — Липки, Поділ, Старе місто тощо. Дуже добре ці назви відновлювати і починати їх офіційно використовувати, бо у Києва багата історія, яку не варто забувати. Історичні назви місцевості також допомагають орієнтуванню, бо є більш локальними, ніж райони міста, які зараз є занадто великими.

І гарно прив’язувати ті ж назви метро до історичної місцевості, бо вона потім нікуди не зникне. Тому варіант Звіринецька для Дружби народів вважаю гарним, бо поруч як раз і є район Звіринець.

3. Чому важливо дати слово урбаністам, києвознавцям, історикам, архітекторам? Чому люди мають до них дослухатися?

Києвознавці та історики точно краще зорієнтують по історії місцевості та по сенсах, які будуть закладені у назвах, або хто ті особистості, на честь яких буде названо топонім. Урбаністи та містопланувальники можуть проаналізувати, як новий топонім працюватиме у повсякденності, як ним користуватимуться (від написання на маршрутці до викликів таксі чи побудові маршруту у смартфоні).

Це схоже на дуже локальний брендинг у межах конкретної вулиці. Він може стати самодостатнім, як Кирилівська, радянську Фрунзе вже всі й забули. Або може не працювати, як площа Валерія Марченко, яку всі продовжують називати в розмові Інтернаціональною.

4. Війна вимагає ухвалення назв, на кшталт «Бучанської». Як в таких ситуаціях знаходити компроміси? Адже питання дуже чутливе.

Не розумію, як війна вимагає ухвалення саме таких назв. Війна дійсно стимулює позбавитись не тільки радянської ідеології, а ще і російсько-імперської.

Але вшановувати трагедію з розстрілами та братськими могилами у Бучі у назві підземки виглядає, або як недалекість і нерозуміння, або просто дурість, цинізм і знецінювання трагедії. Така сама історія була з пропозицією перейменування Дорогожичів на Бабин Яр.

Назви на кшталт Бучі потрібно вшановувати у меморіалах та новий публічних просторах, а не у назвах станцій. Тим паче, що Буча не єдине місто, яке постраждало і не зрозуміло, чому обрали саме її. Це не питання компромісів, це питання сенсів. І навіть під моїм постом я побачив, що люди, у яких загинули родичі у Бучі цілком згодні, що така назва недоречна.

5. Як не повторити цих помилок при перейменуванні, наприклад, вулиць?

Точно скажу що не варто просто збирати варіанти і потім просто голосувати. Без обґрунтування це просто голосування за «обгортку» та просто знайому красиву назву.

Також потрібно повернути у процес перейменування фахову комісію, яка вже є, але фактично її оминають, про це пише Тиміш Мартиненко-Кушлянський у фб.

І було б добре додати у комісію урбаністів та містопланувальників.

p.s. До речі, сьогодні у Київраді за назви метро вирішили не голосувати, пише Ксенія Семенова.

Паркувальні інформаційні таблички у Києві

Sat, 03 Jul 2021 11:08:32 +0200

КМДА вчора оголосила підвищення цін за паркування та запуск інспекторів, що має кардинально покращити ситуацію з паркуванням в центрі та прибрати незаконних паркувальників «за готівку».

Ми разом з Олександром Зайцевим зробили дизайн нових інформаційних табличок про оплату паркування та дизайн лендингу, на якому скорочено і доступно все пояснено по паркуванню. З початку роботи ще до виходу таблички пережили кілька великих змін: спочатку туди інтегрувалася оплата на той час KyivSmartCity, потім було його оновлення до Київ Цифровий, потім змінювалися тарифи та умови, а кінці ще додали англійську мову, щоб зробити інформацію доступною й іноземцям.

Ключові рішення:

Формат. Раніше це були квадратні великі знаки, але вони дуже недолуго виглядали разом з вертикальними дорожніми знаками. Ми взяли формат інформаційних знаків з ПДР — 700×350 та перевернули його вертикально.
Розміщення. Оскільки попередній формат знаків був широким їх доводилося вішати високо. І разом з невеликим текстом це було незручно читати. Тепер таблички мають розміщуватись на рівні очей для зручного зчитування і вертикальний формат цьому дуже сприяє.
Пріоритет інформації. Великий тариф в першу чергу, потім зони, а потім інша додаткова інформація. Нічого зайвого, лише те що буде потрібно біля самого майданчика, решта — на сайті.
Кольори зон. Для візуального виділення зон використали кольори, які вже були знайомі по абонементах: 1 зона (центр) — червоний, 2 зона (великий центр) — жовтий, 3 зона — зелений.
Шрифт і стиль. Як і продовження навігації та комунікації на вулицях та у метро використаний навігаційний шрифт Proba Nav2, авторства Андрія Константинова.
QR та блок оплати. Спочатку вони вели безпосередньо у застосунок Київ Цифровий, де був обраний правильний майданчик і лишалось лише почати погодинне паркування. Потім задля уникнення монополії ми ведемо на лендінг зі швидким вибором варіантів оплати, але також передаємо у посиланні id майданчика, щоб у майбутньому додати якісь інтеграції прив‘язані до конкретних майданчиків.
Застереження не давати готівку паркувальникам. Явно написали і зробили на цьому акцент, щоб можна було показати пальцем на офіційний знак і послати незаконних паркувальників куди подалі.
Каштан. Хоч і не офіційний, але підтриманий дизайн-спільнотою символ.

У кінці моя улюблена тема автоматизації: зроблений шаблон, який дозволить робити будь-які кількість макетів знаків з різними кодами майданчиків та qr-кодів (про це писав раніше).

У процесі довелося відстоювати різні прийняті дизайн-рішення і я радий результату, який втілиться в життя. Окрема подяка усім, хто допоміг покращити кінцевий результат: ГІОЦ, Київ Цифровий, Веніамін Матусевич, Дмитро Стеценко, Костянтин Усов, Віктор Сасін, Віталій Селик