{ "version": "https:\/\/jsonfeed.org\/version\/1.1", "title": "Здоровий глузд: дописи з тегом інструменти", "_rss_description": "Олександр Колодько. Інформаційний та навігаційний дизайнер. Співзасновник команди ARC, співзасновник та головний дизайнер в Агентах змін (А3). Пишу про дизайн і цікаве мені · alexkolodko.com · wayfinding.systems", "_rss_language": "uk", "_itunes_email": "", "_itunes_categories_xml": "", "_itunes_image": "", "_itunes_explicit": "", "home_page_url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/tags\/instrumenti\/", "feed_url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/tags\/instrumenti\/json\/", "icon": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/userpic\/userpic@2x.jpg?1768915547", "authors": [ { "name": "Олександр Колодько", "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/", "avatar": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/userpic\/userpic@2x.jpg?1768915547" } ], "items": [ { "id": "152", "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/all\/braille-generator\/", "title": "Генератор написів шрифтом Брайля", "content_html": "

В роботі з навігацією та дизайном у просторі неодмінно виникає питання доступності для всіх. Десь це про контраст, десь про спрощення подання інформації, а десь про доступ для незрячих і шрифт Брайля. Але майже ніде немає вичерпної інформації про це. Тому можна зустріти написи якихось дивних розмірів, які не можливо пальцями зчитати, та навіть просто надрукований (!) Брайль.<\/p>\n

\n\"\"\n
Приклад некоректного використання Брайля: розмір точок такий що палець фізично їх не охопить. Хоча я певен було цілком правильне бажання зробити таблички і простір доступними.<\/div>\n<\/div>\n

Зі стандартів у нас ДСТУ ISO 17049<\/a> (та вижимка<\/a>) з неперекладеним ISO, але там навіть немає алфавіту. А ДБН 2.2.40<\/a> описує просто необхідність тих чи інших написів, не говорячи, як їх робити. Також існує така методичка від Національної туристичної організації України та USAID<\/a>, але теж не повна.<\/p>\n

\n\"\"\n
Це вижимки з ДСТУ ISO 17049, якими зі мною поділився Володимир Висоцький<\/div>\n<\/div>\n

У США, наприклад, з 2010 року діє стандарт ADA<\/a>, в якому все доволі детально розписано (документ від студії Luminant Design<\/a>).<\/p>\n

\n\"\"\n
А це американські стандарти ADA. І окремо адаптація у зрозумілий читабельний документ від студії Luminant Design.<\/div>\n<\/div>\n

Є кілька організацій, що спеціалізуються на доступності, але я не бачив, щоб вони відкрито ділились інформацією (а по коментарях проєктів один одного складається враження, що кожна з організації вважає лише свої роботи правильними, а всі інші не такі 🤷).<\/p>\n

Я вважаю так не має бути. Інформація про те, як коректно робити доступність, має також доступна всім. Бо навіть ті, хто хоче зробити доступно то не розуміє як.<\/p>\n

Якщо шукати якісь інструменти роботи з Брайлем, то можна знайти шрифти, в яких на літерах стоять гліфи відповідники по Брайлю (наприклад, PharmaBraille<\/a>). Але в них складно корегувати розміри і вони ніяк не враховують інші правила написання текстів. Наприклад, перед блоком цифр має ставитись символ ⠼, і це треба знати і вставляти вручну.<\/p>\n

Також є системні шрифти, наприклад, набір Apple Braille в Mac OS, які містять unicode-символи Брайля. Але це не зручний інструмент для роботи і так само потребує знання правил.<\/p>\n

Тож я почав створювати такий сервіс, який би переводив текст в Брайль у реальному фізичному розмірі. Це дозволить коректно використовувати написи Брайлем на макетах під час проєктування тих самих табличок, щоб передбачати відповідне місце і площу під напис.<\/p>\n

braille.wayfinding.systems<\/a><\/p>\n

\n
braille.wayfinding.systems<\/div>\n<\/div>\n

Це поки бета-версія, бо я ще шукаю консультації стосовно правильності відтворення тих чи інших символів (якщо у вас є інформація, то напишіть мені).<\/p>\n

За основу я взяв абетку РЦБУ<\/a>:<\/p>\n

\n
\n\"\"\n\"\"\n\"\"\n\"\"\n<\/div>\n<\/div>\n

Абетка від Ресурсного центру «Безбар’єрна Україна»<\/p>\n

В планах туди додати більше інформації про наявні стандарти, про можливі технології відтворення, які знайду. Щоб це стало дійсно корисним інструментом і зробило доступність доступною.<\/p>\n

Розробка некомерційна, але можливо хтось знає грантові програми, які могли б допомогти, теж напишіть.<\/p>\n

UPD:<\/b> Ігор Воробйов поділився ще таким сервісом від УкрДзен<\/a>, де можна набрати напис Брайлем.<\/p>\n

UPD 2:<\/b> Михайло з УкрДзена поділився документом Держслужби з лікарських засобів<\/a>, який описує застосування шрифту Брайля, в тому числі алфавіт.<\/p>\n

\n
\n\"\"\n\"\"\n\"\"\n\"\"\n<\/div>\n<\/div>\n", "date_published": "2024-07-09T18:32:18+02:00", "date_modified": "2024-07-17T12:00:31+02:00", "tags": [ "інструменти", "проекти" ], "image": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/IMG_1482.jpg", "_date_published_rfc2822": "Tue, 09 Jul 2024 18:32:18 +0200", "_rss_guid_is_permalink": "false", "_rss_guid": "152", "_e2_data": { "is_favourite": false, "links_required": [ "jquery\/jquery.js", "fotorama\/fotorama.css", "fotorama\/fotorama.js" ], "og_images": [ "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/IMG_1482.jpg", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/Braille-DSTU-ISO-17049.jpeg", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/Luminant-Signage-and-the-2010-ADA-SAD-v2_1---Page-14.jpg", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/image007.png", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/ukr_abetka.png", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/abc_engl.png", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/abc-polska-1.jpg", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/4047-001.1-002.0-17-19-1-1.jpeg", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/4047-001.1-002.0-17-19-1-2.jpeg", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/4047-001.1-002.0-17-19-1-3.jpeg", "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/4047-001.1-002.0-17-19-1-4.jpeg" ] } }, { "id": "151", "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/all\/aurasr-upscaler\/", "title": "AuraSR — open-source збільшувач картинок від Adobe", "content_html": "

Aura SR<\/a> дає непогану різкість і деталі. В порівнянні з Super Resolition від Pixelmator виглядає краще.<\/p>\n

\n
\n

alexkolodko.github.io\/adobe-scripts<\/a><\/p>\n<\/blockquote>\n

Репозиторій на Github:<\/p>\n

\n

github.com\/alexkolodko\/adobe-scripts<\/a><\/p>\n<\/blockquote>\n

Найцікавіші скрипти<\/h3>\n

Масштабує об’єкти у заданій пропорції, наприклад, якщо є макет наліпки на якій qr-код розміром 50×50, а потрібно масштабувати весь макет під розмір коду 80×80 (не у відсотках).<\/p>\n

\n
\n
\n
\n

Рік тому писав про автоматизацію з ChatGPT: частина 1<\/a> та частина 2<\/a>. Весь час користувався суто безкоштовною версією ChatGPT 3.5, так і не купив доступ до версії 4, але результат і без того виходив робочий. Також за цей час порівнював і інші моделі (MS Copilot, Claude), але вони видають гірший результат коду, який частіше не працює.<\/p>\n

І ще нагадаю, що в А3 теж є гарні скрипти транслітерації та збереження файлів<\/a>, може будуть корисні.\u2028<\/p>\n", "date_published": "2024-06-10T22:29:54+02:00", "date_modified": "2024-06-10T22:29:45+02:00", "tags": [ "інструменти", "автоматизація" ], "image": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/github-as.png", "_date_published_rfc2822": "Mon, 10 Jun 2024 22:29:54 +0200", "_rss_guid_is_permalink": "false", "_rss_guid": "147", "_e2_data": { "is_favourite": false, "links_required": [], "og_images": [ "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/github-as.png" ] } }, { "id": "144", "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/all\/print-sizes-in-figma\/", "title": "Розмір макетів під друк у Figma", "content_html": "

Метод підійде не тільки для Фігми, але і до будь-яких екранних редакторів, які не прив’язані до фізичних розмірів (міліметрів, дюймів тощо).<\/p>\n

Дисклеймер: винесемо за дужки передачу кольору. Для друку потрібна колірна модель CMYK, а «екранні» редактори заточені лише під роботу з екраном і працюють у RGB\/HSB\/HSL\/Lab та інших адитивних колірних моделях. Але це не завжди буває критично: або можна перевести у CMYK картинку пізніше, або ж при використанні цифрового друку колір буде конвертувати вже сама машина\/принтер або друкарі.<\/i><\/p>\n

При роботі у графічних редакторах ви в процесі роботи вказуєте саме потрібний фізичний розмір вашого макета. Але зображення на комп’ютері зберігаються і виводяться на екран у віртуальних пікселях — квадратних кольорових точках, які відтворюються фізичними пікселями екрана.<\/p>\n

Тому далі виникає таке поняття, як роздільна здатність (DPI) — кількість точок фарби на лінію довжиною 1 дюйм (25,4 мм). І коли маємо фіксовану кількість пікселів в картинці, то фізично ми її можемо стиснути до меншого розміру і тоді кількість пікселів на дюйм збільшиться. Або ж розтягнути і кількість пікселів на дюйм, навпаки, зменшиться.<\/p>\n

\n\"\"\n<\/div>\n

Тож для того, щоб створити картинку для друку у Фігмі (чи іншому редакторі), потрібно задати достатній розмір у пікселях. Його можна порахувати виходячи з потрібного фізичного розміру картинки за формулою:<\/p>\n