{
    "version": "https:\/\/jsonfeed.org\/version\/1.1",
    "title": "Здоровий глузд: дописи з тегом Думки",
    "_rss_description": "Олександр Колодько. Інформаційний та навігаційний дизайнер. Співзасновник команди ARC, співзасновник та головний дизайнер в Агентах змін (А3). Пишу про дизайн і цікаве мені · alexkolodko.com · wayfinding.systems",
    "_rss_language": "uk",
    "_itunes_email": "",
    "_itunes_categories_xml": "",
    "_itunes_image": "",
    "_itunes_explicit": "",
    "home_page_url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/tags\/dumki\/",
    "feed_url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/tags\/dumki\/json\/",
    "icon": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/userpic\/userpic@2x.jpg?1768915547",
    "authors": [
        {
            "name": "Олександр Колодько",
            "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/",
            "avatar": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/userpic\/userpic@2x.jpg?1768915547"
        }
    ],
    "items": [
        {
            "id": "155",
            "url": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/all\/mriya-city-and-city-design-code\/",
            "title": "New city Mriya та код міста",
            "content_html": "<p>До мене звернувся Владислав Рашкован та розповів ідею, якою він горить — побудувати повністю нове місто. І попросив сформулювати тези про те яким має бути код міста.<\/p>\n<p>Він презентував свою ідею у Берліні, а <a href=\"https:\/\/drive.google.com\/file\/d\/14x-DMBjpKzpDTnK8POCevlXL_joiawZc\/view\"> тут слайди<\/a>:<\/p>\n<div class=\"e2-text-video\">\n<iframe src=\"https:\/\/www.youtube.com\/embed\/PDcrvTjTXwk?enablejsapi=1\" allow=\"autoplay\" frameborder=\"0\" allowfullscreen><\/iframe>\n<\/div>\n<p>А далі хочу поділитись самим документом і думками, які описав.<\/p>\n<p><hr><\/p>\n<p>Фабула: будуватиметься з нуля нове місто і 8 різних країн будуватимуть кожна по району. Це дуже масштабна співпраця багатьох різних людей зі своїми підходами, баченням, процесами тощо. І для того, щоб поєднати всіх разом, треба створити спільну рамку, правила — код міста.<\/p>\n<p>Базуючись на стратегії потрібно створити бренд міста. Бренд працювати як назовні, вирізняючи місто серед інших та приваблюючи нових мешканців чи туристів, а також всередину, створюючи у мешканців відчуття єдності та спільноти. Бренд — це не тільки про зовнішні розпізнавальні ознаки. Це всі цінності, які ви закладаємо в нього, філософія, до якої хочемо долучити мешканців, образ, який викликає певні емоції при взаємодії.<\/p>\n<p>Основні прояви бренду у просторі — візуальна комунікація міста, комунікація бізнесу й акторів, елементи простору.<\/p>\n<p><b>1. Комунікація міста<\/b> містить в собі офіційну комунікацію влади, комунікацію транспортної системи, яка забезпечує зв’язок усіх частин міста, комунікація усіх сервісів для містян, навігація у просторі (від адресних покажчиків до інформації на кожній зупинці чи навігаційних елементах у просторі чи на великих транспортних вузлах). І усі ці елементи  мають говорити однією мовою (ton of voice), будуватись за схожими принципами. <\/p>\n<p>Часто комунікацією опікується транспортна компанія, як, наприклад, Transport for London, де часто разом з лого компанії стоїть і логотип Mayor of London. TFL опікується як метро та наземним транспортом, так і паркувальними майданчиками, навігацією на вулицях, велопрокатом тощо. Або це може бути умовний Департамент дизайну, який має розробляти спільні правила і допомагати їх впроваджувати у всіх структурах, які будуть дотичні до користувачів\/мешканців.<\/p>\n<p>Антиприклад — Київ, де немає ніяких спільних правил і кожне КП розробляє свої правила й опікується лише своєю частиною простору, тож після перебування у метро ви потрапляєте на зупинку, де комунікація зовсім інша, якщо взагалі є. Навігацією окремо займається Метрополітен, Київпастранс, Укрзалізниця, ГІОЦ та Київ Цифровий, ЦОДР, Київзеленбуд, Управління туризму, КЖСЕ і це мабуть не всі.<br \/>\nЩе має бути механізм для залучення спільноти міста і при цьому узгодження будь-яких втручань у простір. Це може бути художня рада, яка міститиме, як відповідальних за впровадження у місті, так і експертів (дизайнерів, архітекторів тощо). Рада може розглядати будь-які проєкти, що подаватимуть містяни.<\/p>\n<p><b>2. Комунікація бізнесу та інших акторів.<\/b> Кожен бізнес має проявлятись і комунікувати з клієнтами. Проте вони це роблять у спільному просторі, тож потрібні чіткі правила і обмеження, які також не мають перешкоджати роботі бізнесу чи здоровому глузду.<\/p>\n<p>Для цього створюється дизайн-код міста, який містить опис правил вивісок, оформлення вітрин, зовнішньої реклами, інші правила поводження з фасадами та простором вулиці. <\/p>\n<p>У контексті всього міста можна також подумати які принципи мають об’єднувати усі райони, а які можуть відрізняти. Наприклад, у вивісках може бути спільний принцип (тільки окремі літери), а для кожного району буде використовуватись свій матеріал (дерево, метал тощо).<\/p>\n<p>Також правила мають стосуватись і мешканців. Фасади будівель належать спільному просторі, а отже всім містянам, тож має бути заборона за самовільну зміну фасадів (від скління балконів до встановлення кондиціонерів чи плитки на своєму балконі) і має бути механізм санкцій за порушення. У новобудовах, наприклад, мешканці підписують договір про дотримання правил. І при цьому мають бути правила дозволених рішень: кольори опорядження, матеріали тощо.<\/p>\n<p><b>3. Елементи простору<\/b>. Також спільний дизайн-код проявляється через всі елементи простору: від лав, урн, ліхтарів до технічних шаф, каналізаційних люків чи приствольних решіток у дерев.<\/p>\n<p>Базово всі елементи можуть мати якісь частини візуального бренду міста, як-то логотип (як приклад <a href=\"https:\/\/www.amsterdamforvisitors.com\/meaning-of-xxx-in-amsterdam\/\">Амстердам з його лого ХХХ<\/a>). Але ще краще створити унікальні елементи, які з часом можуть стати впізнаваними самі по собі і стати частиною бренду міста, як-то схема метро Лондону чи червоні даблдекери, або ж навіть унікальний паркан, з погляду на який можна впізнати місце (<a href=\"як-то\">Будапешт<\/a>). <\/p>\n<p>І при цьому можна закласти певні правила вигляду всіх елементів простору залежно від району міста, щоб підкреслити особливості кожного з них і щоб вони краще поєднувались із архітектурою, утворюючи цілісну картинку.<\/p>\n<p>Перелік багатьох елементів міста можна знайти у <a href=\"https:\/\/www.urbanyna.com\/dovidnyk-z-vidbudovy-mist\">Довіднику з відбудови міст<\/a>.<\/p>\n<h3>Місто-сервіс<\/h3>\n<p>Всі ці частини складатимуть загальний досвід людей (мешканців та гостей), які взаємодіятимуть з простором і середовищем. Тому можна розглядати місто, як сервіс який люди отримують безперервно від виходу з квартири до потрібного їм місця. І чим цей досвід рівномірний та безшовний, тим комфортніше буде відчуття, а від того прихильність до міста, його бренду та спільноти.<\/p>\n",
            "date_published": "2024-07-31T10:50:22+02:00",
            "date_modified": "2024-07-31T10:51:05+02:00",
            "tags": [
                "Думки",
                "урбаністика"
            ],
            "image": "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/remote\/youtube-PDcrvTjTXwk-cover.jpg",
            "_date_published_rfc2822": "Wed, 31 Jul 2024 10:50:22 +0200",
            "_rss_guid_is_permalink": "false",
            "_rss_guid": "155",
            "_e2_data": {
                "is_favourite": false,
                "links_required": [],
                "og_images": [
                    "https:\/\/blog-archive.alexkolodko.com\/pictures\/remote\/youtube-PDcrvTjTXwk-cover.jpg"
                ]
            }
        }
    ],
    "_e2_version": 4134,
    "_e2_ua_string": "Aegea 11.3 (v4134)"
}