Ще приклад гайдів доступності (access guides) на сайті центру Barbican у Лондоні: https://www.barbican.org.uk/your-visit/accessibility

Там є гайди, який можна роздрукувати з собою, при чому зроблений з урахуванням людей з вадами зору (великий шрифт, контрастні кольори), а також аудіогайди.

У гайдах детально писано що і де на яких поверхах, де є туалети, як їздять ліфти тощо.

Коли знайшов цю картинку входу у музей мистецтв у Філадельфії (Philadelphia Museum of Art), то зайшов на їхній сайт та побачив гарний підхід до інформування.

Шлях відвідувача (customer journey) починається ще до того, як людина попадає на локацію: відвідує сайт, знаходить інформацію як дістатись до локації різними видами транспорту, дивиться онлайн-карти, планує подорож, формує очікування тощо.

—

Ось, наприклад, аналіз сценаріїв з нашого проєкту навігації для MacPaw Space, який знаходиться у БЦ «Торонто». Частина навігації на самій локації не така велика, як шлях до неї.

На картинках 4 сценарії відвідувачів: на івент, у музей, у кафе і як спікер.

Ще до входу на локацію треба цей вхід знайти: не зі всіх боків можна підійти до БЦ, щоб знайти правильний вхід, не зі всіх вулиць можна просто під’їхати до БЦ. А сценарій на візку взагалі на цій локації окремий, бо ліфт доступний для цього розташований з іншого входу біля іншої вулиці.

І навіть до самого БЦ є точки комунікації про події (сайт, соцмережі, розсилки та квитки), в яких так само можна розповісти про те як і куди йти до входу на локацію.

—

Тому важливо окрім навігації на самій локації подивитись на весь шлях відвідувача від моменту, коли він тільки захотів кудись піти, та зрозуміти інші точки дотику у комунікації з ним: наприклад, на сайті, у соцмережах, у поштових розсилках тощо.

І в цих місцях також можна давати всю потрібну інформацію для орієнтування, наприклад:

• карту та інструкцію як дійти пішки від метро чи зупинок транспорту, вказавши характерні орієнтири;
• фото або відео інструкцію з проходом до локації;
• інформацію про паркування для відвідувачів на авто (де паркінг, як доїхати, скільки це коштуватиме, які є орієнтири біля дороги);
• інструкції для відвідувачів на велосипедах та самокатах;
• інструкції (текстові, графічні, аудіо та відео) для людей з різними порушеннями (зору, слуху, маломобільні, на візках тощо), це також покращує загальну доступність (за кордоном це називається assistance guide або access guide);
• можливо якісь ще особливості міста, які існують тільки тут.

На сайті музею є окрема сторінка з інформацією про те, як до них дістатись ріхними видами транспорту: philamuseum.org/visit/getting-here

Розділ Getting Here

—

Окремо хочеться відзначити дуже приємну схему самого музею. Подивіться, як на ній показані дуже характерні кругові сходи, які є в реальності. Це стає додатковим орієнтиром та дуже допомагає зв’язати картинку та будівлю. Плюс цю карту можна завантажити у вигляді окремого PDF зі всією інформацією та взяти з собою.

Схема музею

Фото музею Джерело: https://www.dezeen.com/2021/05/06/frank-gehry-philadelphia-museum-of-art-opens/

Ще з прикладів — офлайн Подія X від Projector у Unit.City. Після реєстрації на пошту разом з підтвердженням надіслали карту з проходом від входу до локації.

Розсилка про Подію X від Projector

Або Епіцентр під час замовлення на сайті показує, де в самому магазині шукати відповідну зону. При цьому вже на місці немає ніяких вказівників до пункту видачі замовлень ¯\_(ツ)_/¯.

Підтвердження замовлення на сайті Епіцентру

На Mac OS у налаштуваннях клавіатури є функція задати на будь-які текстові скорочення розгорнуті тексти. Дуже прискорює написання типових повторюваних текстів.

Найбільше мені заощаджують час написання через скорочення електронної пошти, телефона та смайла ¯\_(ツ)_/¯.

А також всі ці налаштування синхронізуються на всі ваші пристрої та доступні з телефона у iOS та планшета у iPadOS.

Clippy-app — програма, яка розширює буфер обміну та зберігає у пам’яті багато скопійованих матеріалів, які потім можна кудись вставляти. А також дає змогу створити базу текстів і відповідей (Snippets), які можна швидко вставляти куди завгодно.

Копіювання тексту та виклик меню з вставкою через ^⌘V

Буде корисно, коли потрібно багато разів вставляти кілька різних текстів, або створити набір шаблонних відповідей, наприклад, ваші контакти або типові відповіді на повідомлення або листи, чи вставляти часто вживані частини коду.

Це опенсорс проект, є на Гітхабі.

чНе перший раз бачу обурення, що декларується, що метро в Києві працює до 22:00, але самі станції зачиняються набагато раніше. І це дійсно так, у кожної станції свій розклад роботи, який підлаштовано під рух першого з останніх поїздів (звучить дивно, але має логіку).

Наприклад, Золоті ворота зачиняються о 21:31, при цьому останні поїзди у напрямку Червоного Хутора — 21:41, Сирця — 21:55.

При цьому бачу здивування, що якщо якийсь останній поїзд їде аж о 21:55, то навіщо станцію зачиняти на 24 хв раніше, це ж доведеться чекати, а пасажири ще б могли заходити на станцію.

Проте я бачу тут зрозумілу логіку. Якщо дозволити заходити пасажирам аж до останнього потягу одного напрямку, то на вході на станцію має тоді стояти людина, що питатиме, куди вам їхати і тоді пропускати або розвертати. Це буде, по-перше, дуже стресова робота, бо така людина постійно стикатиметься с пасажирами, які не встигли і будуть розчаровані та розлючені. По-друге, це витрати. І набагато простіше зачиняти станцію для всіх і комунікувати, що якщо ви зайдете до певного часу, то у будь-якому випадку поїдете в кожному з напрямків з урахуванням часу на купівлю квитка та спуском на платформу.

І всі станції підлаштовані по часу так, щоб ви встигли пересісти на кожну з інших ліній.

—

До речі, на сайті метро є картинки з розкладом роботи станцій. Потрібно колонка — Режим роботи.